Словник української мови (1927)/дременути
Зовнішній вигляд
◀ дреґес | Словник української мови Д дременути |
дремлик ▶ |
|
Дремену́ти, ну́, не́ш, гл. Быстро побежать, уйти. Мир. Пов. I. 158б. А кобила як дремене, аж курява встала. Рудч. Ск. І. 1.