Словник української мови (1927)/дриґонути
| ◀ дриґнути | Словник української мови Д дриґонути |
дриґулька ▶ |
|
Дриґону́ти, ну́, не́ш, гл. То же, что и дри́ґну́ти, но обозначает движение более сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. I. 63.