Словник української мови (1927)/дропак
| ◀ дроковиця | Словник української мови Д дропак |
дроталь ▶ |
|
Дропа́к, ка́, м. Род танца, трепака. Ой пішла б я на музики… да вдарила дропака. Нп. Дропака́ да́ти. Убежать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16.