Словник української мови (1927)/дружитися
| ◀ дружити | Словник української мови Д дружитися |
дружитоньки ▶ |
|
Дружи́тися, жу́ся, жишся, гл. 1) = Дружи́ти 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. I. 65.