Словник української мови (1927)/друґар
Зовнішній вигляд
◀ друґаль | Словник української мови Д друґар |
друґати ▶ |
|
Друґа́р, ра́, м. 1) Рукоятка рулевого весла у плота. См. Ке́рма. Шух. I. 181. *2) Молодая сосенка, Желех. *3) Весло, кормило. Желех.