Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дряглий

Матеріал з Вікіджерел

Дря́глий, а, е. Ветхий, подгнивший, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у. См. Дра́глий.