Словник української мови (1927)/дряготіти
Зовнішній вигляд
◀ дряговина | Словник української мови Д дряготіти |
дрягтіти ▶ |
|
Дряготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягті́ти.