Словник української мови (1927)/дряпонути
| ◀ дряпня | Словник української мови Д дряпонути |
дряпота ▶ |
|
Дряпону́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побежать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.