Словник української мови — Ддріб Борис Грінченко
1927
Дріб, дро́бу, м. 1) = Дрібо́к. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = Дробина́. 4) Недойные овцы. Шух. I. 190.