Словник української мови (1927)/дріжджити

by Борис Грінченко

◀ дріжджарня

Словник української мови Борис Грінченко Д дріжджити

дріжджі ▶

Київ: Горно, 1927

Дріжджи́ти, джу́, джи́ш, гл. Класть дрожжи (в тесто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.