Словник української мови (1927)/дріматися

Матеріал з Вікіджерел

Дріма́тися, ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.