Словник української мови (1927)/дріматися
Зовнішній вигляд
◀ дрімати | Словник української мови Д дріматися |
дрімка ▶ |
|
Дріма́тися, ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.