Словник української мови (1927)/дрімлящий
| ◀ дрімлючий | Словник української мови Д дрімлящий |
дрімнивиці ▶ |
|
*Дрімля́щий, а, е. Наводящий дремоту, сонливость. Дала йому хліба дрімлящого й сира сонлящого. Крим.
| ◀ дрімлючий | Словник української мови Борис Грінченко Д дрімлящий |
дрімнивиці ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрімлящий
Борис Грінченко
1927
*Дрімля́щий, а, е. Наводящий дремоту, сонливость. Дала йому хліба дрімлящого й сира сонлящого. Крим.