Словник української мови (1927)/дубняк
Зовнішній вигляд
◀ дубнути | Словник української мови Д дубняк |
дубовий ▶ |
|
Дубня́к, ка́, м. Дубовый лес. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. Дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.