Словник української мови (1927)/дубовик

by Борис Грінченко

◀ дубовий

Словник української мови Борис Грінченко Д дубовик

дубовина ▶

Київ: Горно, 1927

Дубови́к, ка́, м. 1) Хозяин лодки ду́ба. 2) = Верни́дуб. Грин. I. 181.