Словник української мови (1927)/дударитися
| ◀ дударик | Словник української мови Д дударитися |
дударка ▶ |
|
Дуда́ритися, рюся, ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
| ◀ дударик | Словник української мови Борис Грінченко Д дударитися |
дударка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дударитися
Борис Грінченко
1927
Дуда́ритися, рюся, ришся, гл. Чваниться. Прил. у.