Словник української мови (1927)/дуплуватий
Зовнішній вигляд
◀ дупло | Словник української мови Д дуплуватий |
дупляк ▶ |
|
Дуплува́тий, а, е = Дупла́вий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5109. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. М. Пр. 105.