Словник української мови (1927)/дуракуватий

by Борис Грінченко

◀ дурак

Словник української мови Борис Грінченко Д дуракуватий

дуранляси ▶

Київ: Горно, 1927

Дуракува́тий, а, е. Дурковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. I. 230.