Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дурк

Матеріал з Вікіджерел

Дурк, ку, м. Стук. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Ду́ркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.