Словник української мови (1927)/дурк
Зовнішній вигляд
◀ дуріти | Словник української мови Д дурк |
дурка ▶ |
|
Дурк, ку, м. Стук. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Ду́ркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.
◀ дуріти | Словник української мови Борис Грінченко Д дурк |
дурка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурк
Борис Грінченко
1927
Дурк, ку, м. Стук. Вх. Уг. 237. Ду́рки роби́ти = Ду́ркати. Вх. Лем. 412. См. Туркіт.