Словник української мови (1927)/дурноляп
Зовнішній вигляд
◀ дурнолобець | Словник української мови Д дурноляп |
дурноляпський ▶ |
|
Дурноля́п, па, м. Говорящий наобум, не подумав. *Дуралей. «Куда едешь ти?» — питає. — На базар. — Ех, дурноляп! Кропивн.