Словник української мови (1927)/дусання
Зовнішній вигляд
◀ дурчати | Словник української мови Д дусання |
дусатися ▶ |
|
*Ду́сання, ня, с. Надутость, серчание, гневливость. А, що вже мені те дусання осточортіло! В печінках сидить. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.