Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дусання

Матеріал з Вікіджерел

*Ду́сання, ня, с. Надутость, серчание, гневливость. А, що вже мені те дусання осточортіло! В печінках сидить. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.