Словник української мови (1927)/душогубник
| ◀ душогубний | Словник української мови Д душогубник |
душогубниця ▶ |
|
Душогу́бник, ка, м. 1) = Душогу́бець. 2) Душу погубляющий. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
| ◀ душогубний | Словник української мови Борис Грінченко Д душогубник |
душогубниця ▶ |
|
Словник української мови — Д
душогубник
Борис Грінченко
1927
Душогу́бник, ка, м. 1) = Душогу́бець. 2) Душу погубляющий. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.