Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/душохват

Матеріал з Вікіджерел

Душохва́т, та, м. Уловляющий душу. К. ПС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.