Словник української мови (1927)/дядина
Зовнішній вигляд
◀ дядин | Словник української мови Д дядина |
дядини ▶ |
|
Дя́дина, ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Чуб. III. 476. Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ном. № 7614. Ум. Дя́динка, дя́диночка. Чуб. III. 429.