Словник української мови (1927)/дядьо
Зовнішній вигляд
◀ дядько | Словник української мови Д дядьо |
дядьчин ▶ |
|
Дя́дьо, дя, м. 1) Дядя (детск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отец. Желех. *Хот. Нік.
◀ дядько | Словник української мови Борис Грінченко Д дядьо |
дядьчин ▶ |
|
Словник української мови — Д
дядьо
Борис Грінченко
1927
Дя́дьо, дя, м. 1) Дядя (детск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отец. Желех. *Хот. Нік.