Словник української мови (1927)/дяківство
Зовнішній вигляд
◀ дяківня | Словник української мови Д дяківство |
дяківський ▶ |
|
Дякі́вство, ва, с. 1) Должность дьячка. 2) Соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.