Словник української мови (1927)/дяченя
| ◀ дяченько | Словник української мови Д дяченя |
дяченятин ▶ |
|
Дяченя́, ня́ти, м. Ребенок дьячка. Мкр. Н. 25. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі. Чуб. V. 1081.
| ◀ дяченько | Словник української мови Борис Грінченко Д дяченя |
дяченятин ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяченя
Борис Грінченко
1927
Дяченя́, ня́ти, м. Ребенок дьячка. Мкр. Н. 25. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі. Чуб. V. 1081.