Словник української мови (1927)/діва
| ◀ дібровний | Словник української мови Д діва |
дівасенька ▶ |
|
Ді́ва, ви, ж. Дева. Послав бог ангела до діви. Єв. Л. I. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. Діва́ка, діва́ха, *діве́ча. Дівака здорова. Змиевск. у.