Словник української мови (1927)/дівчинин

by Борис Грінченко

◀ дівчина

Словник української мови Борис Грінченко Д дівчинин

дівчинка ▶

Київ: Горно, 1927

Ді́вчин, ді́вчинин, на, не. Девушкин. Що любив і кохав, собі дівчину мав як зіроньку ясну, та за дівчиними та за ворогами покидаю нещасну. Мет. 24. Ой ішов же я через дівчинині сіни. Чуб. III. 174.