Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/дідура

Матеріал з Вікіджерел

*Діду́ра, ри, м. Крепкий, здоровый старик. Там такий дідура, що й за молодого вправиться. Липов. у., Ситківці. Ефр.