Словник української мови (1927)/діж

Матеріал з Вікіджерел

Діж, жа́, м. Кадка, имеющая нечетное число клепок. (Кадка с четным числом их называется діжо́ю). Славяносерб. у. Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують. Славяносерб. у.