Словник української мови (1927)/діжма
| ◀ діжкуватий | Словник української мови Д діжма |
діжниця ▶ |
|
Ді́жма, ми, ж. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. *Десятина, десятая часть урожая в уплату за поле. Желех. Под., Балт. у.