Словник української мови (1927)/дізнавати
| ◀ діжчина | Словник української мови Д дізнавати |
дізнаватися ▶ |
|
Дізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. дізна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, проведывать. Коби моя матінка не дізнала; бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. Чуб. V. 391. 2) Узнавать, изведывать, испытывать. Єв. Мр. V. 25. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8. См. Дознава́ти.