Словник української мови (1927)/дійма
Зовнішній вигляд
◀ дійливо | Словник української мови Д дійма |
діймаво ▶ |
|
Ді́йма, ми, ж. Предчуствие, весть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.