Словник української мови (1927)/ділити

by Борис Грінченко

◀ ділитель

Словник української мови Борис Грінченко Д ділити

ділитися ▶

Київ: Горно, 1927

Діли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Делить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.