Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ділити

Матеріал з Вікіджерел

Діли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Делить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.