Словник української мови (1927)/дільниця

by Борис Грінченко

◀ дільник

Словник української мови Борис Грінченко Д дільниця

дільничий ▶

Київ: Горно, 1927

Дільни́ця, ці, ж. 1) Надел. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отделенная часть для работы в поле. Черк. у. 3) Полевые ворота за деревнею на выезде (Уманск. у.), a также канава вокруг села для отделения ца́рини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная. *5) Лесосека. Сл. Сабалдиря. *6) Участок (трамвайный, напр.).