Словник української мови (1927)/дірка
| ◀ діравка | Словник української мови Д дірка |
діркуватий ▶ |
|
Ді́рка, ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. *У чарочці дірка, витікає горілка. Херс. Нік. Ум. Ді́рочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.