Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/діцький

Матеріал з Вікіджерел

Ді́цький, а, е. Детский. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. I. 17. Ой роди, боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.