Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/діякон

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел

Дія́кон, на, м. = Дя́кон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1927)/діякон&oldid=634690