Словник української мови (1927)/жабоколка

by Борис Грінченко

◀ жабоколець

Словник української мови Борис Грінченко Ж жабоколка

жабокряківка ▶

Київ: Горно, 1927

*Жабоко́лка, ки, ж. Шпажонка, дрянное колющее орудие (пренебрежительно). Начепив з боку оту жабоколку, та й думає, що страшний. Умань. Ефр.