Словник української мови (1927)/жало
| ◀ жалнощі | Словник української мови Ж жало |
жалоба ▶ |
|
Жа́ло́, ла, с. 1) Жало насекомого, язык у змей. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Острие иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жа́льце́.