Словник української мови (1927)/жалість
| ◀ жалісно | Словник української мови Ж жалість |
жаліти ▶ |
|
Жа́лість, лости, ж. 1) Сострадание, жалость. В їх нема ні трохи жалости. К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Чуб. V. 476. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Гол. III. 391. Ум. Жа́лостонька. Желех.