Словник української мови (1927)/жандар
| ◀ жалячка | Словник української мови Ж жандар |
жандарка ▶ |
|
Жанда́р, ра, м. Жандарм. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Чуб. V. 981. Ум. Жанда́рик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за нею жандарики з гострими шаблями. Грин. III. 613.