Словник української мови (1927)/жахання

by Борис Грінченко

◀ жаханка

Словник української мови Борис Грінченко Ж жахання

жахати ▶

Київ: Горно, 1927

Жаха́ння, ня, с. 1) Пугание. 2) Страх, испуг. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. II. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, боже мій, зо мною. К. Псал. 129.