Словник української мови (1927)/жданки

by Борис Грінченко

◀ жданики

Словник української мови Борис Грінченко Ж жданки

ждання ▶

Київ: Горно, 1927

Жда́нки, ків, м. мн. Ожидание. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили… поїли. Ном. № 5627.