Словник української мови (1927)/жежко
Зовнішній вигляд
◀ жежель | Словник української мови Ж жежко |
жезл ▶ |
|
Же́жко, нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. II. 403.