Словник української мови (1927)/желіпало
| ◀ желізний | Словник української мови Ж желіпало |
желіпання ▶ |
|
Желіпа́ло, ла, м. 1) Медленно-едящий. 2) Крикун.
| ◀ желізний | Словник української мови Борис Грінченко Ж желіпало |
желіпання ▶ |
|
Словник української мови — Ж
желіпало
Борис Грінченко
1927
Желіпа́ло, ла, м. 1) Медленно-едящий. 2) Крикун.