Словник української мови (1927)/женячка

by Борис Грінченко

◀ женьчуги

Словник української мови Борис Грінченко Ж женячка

жербій ▶

Київ: Горно, 1927

*Женя́чка, ки, ж. 1) Женитьба (с некоторым пренебрежением). Іде наш дяк у Єнковці на женячку, казав, за молодою корову бере; дак приходив, чи на пашу приймете? Пир. у., Конон. 2) Галицк. литерат.: женитьба, брак. О. Кобилян.