Словник української мови (1927)/живосилом

by Борис Грінченко

◀ живосилки

Словник української мови Борис Грінченко Ж живосилом

животатий ▶

Київ: Горно, 1927

Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.