Словник української мови (1927)/живосилом
| ◀ живосилки | Словник української мови Ж живосилом |
животатий ▶ |
|
Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.