Словник української мови (1927)/живіт
| ◀ живісінько | Словник української мови Ж живіт |
живіття ▶ |
|
Живі́т, вота́, м. 1) Живот. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли в животе, а также и для обозначения зависти, скупости, горя об утрате и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Приветствие отца дочери, когда он придет к ней на родины. Мил. 21. Ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. *Крича́ти на́че на живі́т. Орать во все горло. Там такий галас баби збили — репетують, кричать, наче на живіт. Пир. у., Конон. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14. *До живота́. Пожизненно. Сл. Нік. Ма́ти бо́га в животі́. Иметь совесть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе бога в животі нема, що… ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зво́лити. Пощадить, не убить. Дам я тобі… старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. I. 134. *Бі́льше о́ко, як живі́т ма́ти. Жадничать, набирая больше, чем может с'есть. Е, та в тебе, бачу, більше око, як живіт: набрати — набрав, а виїсти то й не подужаєш. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.