Словник української мови (1927)/житнище

by Борис Грінченко

◀ житниця

Словник української мови Борис Грінченко Ж житнище

житняк ▶

Київ: Горно, 1927

Жи́тнище, ща, с. 1) Поле, занятое посевом ржи. Вас. 196. *2) Поле из-под посева ржи. Поведеш сьогодня коні на житнище, та взуйся, бо ноги стернею поб'єш. Пир. у., Конон.